Улянівська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Матеріали до
конкурсу учнівських
науково-дослідницьких
робіт та екологічних проектів
Науково-дослідницька
робота
Секція «Зарубіжна
література»
Популярність образу Прометея
Автор роботи: Кокош
Владислава,
учениця 8 класу
Улянівської ЗШ І-ІІІ ступенів
Керівник роботи:
Шкідін Наталія
Тимофіївна,
учитель зарубіжної
літератури
|
2015
|
Популярність образу Прометея
Образ Прометея зацікавив мене перш за все тому, що даний персонаж , як
виявляється зумів зацікавити митців різних жанрів: і літератури,і живопису, і
музики,і кіномистецтва,і скульптури.
Мета моєї роботи: дослідити, наскільки є
популярним образ грецького героя у літературі, як зарубіжній так і в
українській, та у інших жанрах мистецтв, оскільки вони тісно пов’язані і
взаємодіють між собою.
Прометей відкриває галерею так званих «вічних образів», до яких постійно звертатиметься
людство.
Прометей - це міфічний
герой. Його створили ще в Стародавній Греції. Світ навколо був жорстоким,
відбувалися постійні війни. Правителі одних держав намагалися завоювати інші
народи. І в країнах тирани знущалися зі свого народу. Людям потрібен був
захисник. І Прометей став цим героєм.
Прометей захотів
допомогти людям. Він вирішив дати їм вогонь, який палав на Олімпі. Вогонь
здатен освітлювати все навколо. Титан мав велике і благородне серце, тому став
на допомогу людям. Прометей навчив людей будувати житло, обробляти землю за
допомогою тварин. Крім того, навчив їх рахувати і писати. Прометей навчав
смертних лікуватися цілющим зіллям, знаходити шлях по зорях і лету птахів,
користуватися щедрими дарами природи.
Він став символом
свободи, боротьби за краще життя. Вогонь, подарований титаном, полегшив життя
первісним людям. А Прометей за це отримав пекельні муки. Ця стародавня легенда
живе у віках. І кожен народ хоче мати свого Прометея. І ніякий тиран не зумів
погасити вогонь боротьби за свободу і кращу долю.
Розум
Прометея, сила духу, мужнє страждання заради людського щастя завжди хвилюватимуть
прийдешні покоління. Ім’я
Прометея буквально означає
"той, що думає наперед", тобто бачить майбутнє. Образ Прометея
знайшов втілення в багатьох творах.
Першими це зробили грецькі письменники Гесіод та Есхіл. Одним із перших інтерпретаторів міфу про Прометея був Гесіод. У його
“Теогонії” Прометей - борець проти свавільного захоплення влади олімпійськими
богами. Гесіод протиставляє Прометея Зевсові у притчі про Пандору в поемі
„Роботи і дні". Тут згадується про те, як Зевса «одурив
Прометей хитро думний», як громовержець придумав для людей різні клопоти,
зокрема, «взявши вогонь, заховав».
Творчий початок в діяльності
Прометея підкреслюється в «Метаморфозах» римського поета Овідія. Розповідаючи про створення світу, Овідій
замислюється над питанням «Звідки постала людина?»:
До речі, в античності
побутувало ще одне трактування Прометея, як хитрого обманщика
богів, що не розрахував можливих наслідків своїх благих намірів для людини. Про це відкрито заявив римський поет Горацій.
Не
залишилися байдужити до давньогрецького героя і українські письменники. Образ
Прометея присутній у творчості Тараса
Шевченка (поема «Кавказ» - «За горами-гори, хмарою повиті, осипані горем,
кровію политі. Споконвіку Прометея там орел карає. Що день Божий довбе ребра й
серце роздирає»). Створений Шевченком образ Прометея,
попри всю його епізодичність, має символічний характер. Дослідники не раз
вказували на те, що він символ народу, який бореться, і з цим важко не
погодитися. Про це свідчать і рядки поеми, звернені до борців проти поневолення
і тиранії: «Борітеся — поборете…» Можна навести ще чимало фактів, які є
свідченням зацікавленості українських письменників міфічним образом тираноборця.
Так, І. Я. Франко переклав вірш Й. В. Гете «Прометей», а також
уривок з поеми П. Б. Шеллі «Звільнений
Прометей».
Ім'я титана досить часто згадується в листах
та творчості Лесі Українки. І хоча
поетеса не залишила окремого твору, присвяченого Прометеєві, мотиви, пов'язані
з міфом про титана, з'являються в багатьох її поезіях. До речі, Лесю Українку називають «безсмертною донькою
Прометея» («Я честь
віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами, Що просвітив
не словом, а вогнем…»).
Вірш Рильського «Прометей» невеликий
за обсягом (складається з чотирьох катренів), пройнятий оптимістичним пафосом і
цікавий прямим авторським зверненням до міфічного героя через віки. («Прометею,
Прометею! Одлетів твій коршак
хижий, Не допив живої крові, Плоть живу
не доклював»). Такий
вірш є і в Ліни Костенко: «О
Прометею! Варто!? — Варто» — так він сказав мені з-за хмар». І прийшла до скелі
жінка: постояла і побрела назад, ковтаючи сльози. А їй у спину — єхидне
перешіптування: «Це та, що в неї чоловік на скелі! Він, кажуть, злодій. Щось
украв, здається».
Особливо вразив мене образ, створений Андрієм
Малишком, тому що в образі безсмертного героя змальований простий солдат із
Смоленщини, якого пораненого рятують жителі одного українського села, німці ж в
пошуках розвідника зібрали всіх селян і з погрозами знищити село, вимагали
видати солдата. Хлопчина ж зі словами
«Стріляй! Розвідник я, солдат!» вийшов і здався ворогам, оскільки не міг
допустити, щоб розстріляли людей. Саме цей солдат і є Малишковим Прометеєм
(уривок)
Особливої
популярності образ Прометея набуває за доби романтизму. Він стає романтичним
символом непокори, тираноборства і людинолюбства. Яскравим свідченням цього є
спадщина видатних англійських романтиків — Дж.
Байрона і П. Б. Шеллі, у творчості яких образ Прометея відіграє важливу
роль. Недарма ж Байрона називали «Прометеєм XIX століття», а Мері Шеллі,
дружина поета, зазначала, що "Прометей — душа поезії «Шеллі». Як і твір Гете, присвячений Прометею, вірш
Байрона «Прометей» тематично пов'язаний з трагедією Есхіла «Прометей закутий».
Це ліричний монолог поета, в якому містяться роздуми про долю міфічного героя,
що виявився таким близьким і дорогим серцю романтика. Відомо, що Байрон був
готовий віддати життя за свободу краю в абстрактному і конкретному розумінні
цього слова. У вірші «Прометей» висловлюється співчуття героєві, прославляється
готовність пожертвувати собою заради інших.
Традиційне і новаторське тісно
переплітаються в драмі П. Б. Шеллі «Визволений Прометей» (1819). У передмові до
цього твору автор обстоює своє право на вигадку в інтерпретації міфічного
персонажа. Він підкреслює, що навіть грецькі трагіки, запозичуючи сюжети з
античної міфології, не використовували їх сліпо, а намагалися піти далі в
осмисленні відомих міфологічних сюжетів.
Якщо говорити про втілення образу
Прометея у живописі, то варто загадати
імена таких майстрів пензля як Мікеланджело,
Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу, Аньоло Бронзіо, Гюстава Моро, Якоба
Йорданса, Генріха Фюгера. А в музиці до нього звернулися композитор Олександр Скрябін, який у своїй «Поемі вогню» (інша назва
«Прометей»), створеній у 1910 році, поєднав звук і колір, земне та божественне,
реальне з вигадкою. Не залишився байдужим до безсмертного образу і Людвіг ван Бетховен, Танєєва, Ліста, створивши музичні
композиції на честь давньогрецького героя.
Прометей — це борець за свободу і захист
людей, один із найшляхетніших міфічних образів світу. Він не просто
благодійник, а й мученик заради людства. Тому йому ставлять пам’ятники, часто
оспівують у літературі та інших видах мистецтва.
Мене він також надихнув на поетичні
рядки
Прометей,
безсмертний наш титане!
Ти прийшов до
мене крізь віки.
І поки твоя
зоря сіяє,
Впевнена, ти
будеш жити ще віки.
Немає коментарів:
Дописати коментар